моноцукри
моноцу́кри
-ів, мн.
Прості цукри – органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моноцукри — моноцу́кри множинний іменник Орфографічний словник української мови
- моноцукри — МОНОЦУ́КРИ, ів, мн. Прості цукри – органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів. Глюкозу й фруктозу називають моноцукрами, або простими цукрами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- моноцукри — МОНОЦУ́КРИ, ів, мн. Прості цукри — органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів. Глюкозу й фруктозу називають моноцукрами, або простими цукрами (Добрива.., 1956, 13). Словник української мови в 11 томах