моноцукри

моноцу́кри

-ів, мн.

Прості цукри – органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моноцукри — моноцу́кри множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. моноцукри — МОНОЦУ́КРИ, ів, мн. Прості цукри – органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів. Глюкозу й фруктозу називають моноцукрами, або простими цукрами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. моноцукри — МОНОЦУ́КРИ, ів, мн. Прості цукри — органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів. Глюкозу й фруктозу називають моноцукрами, або простими цукрами (Добрива.., 1956, 13). Словник української мови в 11 томах