1. Словник української мови в 11 томах

мордований

МОРДО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до мордува́ти.

Мордований, обідраний скороминучими владами, отаманами.., без гасу, без солі, ..в грубій полотняній одежі стояв той дядько на шляхах історії і болючими очима дивився тільки на землю (Стельмах, II, 1962, 51).

2. прикм. Лютий, злий.

В мечетях, в обителі про кару аллахову безкарні плани, як пси мордовані, гарчали (Ле, Міжгір’я, 1953, 183);

// розм. Примхливий, норовистий.

— Цур йому, пек йому! Геть його сюди! Нехай старостів шле — піду. — Така мордована! (Барв., Опов.., 1902, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мордований — мордо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. мордований — див. злий Словник синонімів Вусика
  3. мордований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до мордувати. 2》 прикм. Лютий, злий. || розм. Примхливий, норовистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мордований — МОРДО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до мордува́ти. Мордований, обідраний скороминучими владами, отаманами.., без гасу, без солі, .. в грубій полотняній одежі стояв той дядько на шляхах історії і болючими очима дивився тільки на землю (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах