морквина

МОРКВИ́НА, и, ж. Один коренеплід моркви.

Потім звернув [Сашко] за очерет, вскочив у свої пістряві штани, дістав з кишені величезну морквину (Юхвід, Оля, 1959, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Морквина — Мо́рквина іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. морквина — -и, ж. Один коренеплід моркви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морквина — МОРКВИ́НА, и, ж. Один коренеплід моркви. Потім звернув [Сашко] за очерет, вскочив у свої пістряві штани, дістав з кишені величезну морквину (Л. Юхвід). Словник української мови у 20 томах