морквина
МОРКВИ́НА, и, ж.
Один коренеплід моркви.
Потім звернув [Сашко] за очерет, вскочив у свої пістряві штани, дістав з кишені величезну морквину (Л. Юхвід).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Морквина — Мо́рквина іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- морквина — -и, ж. Один коренеплід моркви. Великий тлумачний словник сучасної мови
- морквина — МОРКВИ́НА, и, ж. Один коренеплід моркви. Потім звернув [Сашко] за очерет, вскочив у свої пістряві штани, дістав з кишені величезну морквину (Юхвід, Оля, 1959, 19). Словник української мови в 11 томах