морквина

МОРКВИ́НА, и, ж.

Один коренеплід моркви.

Потім звернув [Сашко] за очерет, вскочив у свої пістряві штани, дістав з кишені величезну морквину (Л. Юхвід).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Морквина — Мо́рквина іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. морквина — -и, ж. Один коренеплід моркви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морквина — МОРКВИ́НА, и, ж. Один коренеплід моркви. Потім звернув [Сашко] за очерет, вскочив у свої пістряві штани, дістав з кишені величезну морквину (Юхвід, Оля, 1959, 19). Словник української мови в 11 томах