морщення
МО́РЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. мо́рщити й мо́рщитися.
Мовчанку перервав український журналіст, ще молодий чоловік, високий і худий, що сидів досі тихо, лише нервовим дрижанням уст, морщенням брів і нетерпеливими рухами рук зраджуючи почування, що кипіли в його нутрі (Фр., VI, 1951, 209).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- морщення — мо́рщення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- морщення — -я, с. Дія за знач. морщити й морщитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- морщення — МО́РЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. мо́рщити і мо́рщитися. Мовчанку перервав український журналіст, ще молодий чоловік, високий і худий, що сидів досі тихо, лише нервовим дрижанням уст, морщенням брів і нетерпеливими рухами рук зраджуючи почування, що кипіли в його нутрі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах