морщина
МОРЩИ́НА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що змо́ршка¹.
Тілько [тільки] очі, незвичайно блискучі, лице, незвичайно бліде, і свіжі, глибокі морщини на чолі свідчили про те, що думка його працювала з великою натугою (Фр., V, 1951, 417).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- морщина — Морщок, морщочок, зморшка, зморщечка, брижа, див. складка, складчастий Словник чужослів Павло Штепа
- морщина — МОРЩИ́НА, и, ж. Складка, зморшка, згин тканини, шкіри тощо. Біля уст уклалась морщина, котрої перше не було і котра надавала тепер цілому лицю вираз глибокого суму і утоми (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
- морщина — Мо́рщина, -ни ж. Морщина. МВ. ІІ. 43. ум. мо́рщинка. Словник української мови Грінченка