1. Словник української мови в 11 томах

мотуззя

МОТУ́ЗЗЯ, я, с. Збірн. до мо́туз і мотузо́к.

Він торгував маззю, мотуззям, заліззям і всякою всячиною (Фр., V, 1951, 209);

Вночі пов’язали [моряки] пояси, мотуззя, сорочки і по скелі спустилися до моря (Мушк., Серце.., 1962, 232);

*У порівн. Гнівом загоряються очі в діда, жили напружились, як мотуззя, м’язи на руках випинаються, мов ремінні (Вас., Незібр. тв., 1941, 87).

◊ Моту́ззя крути́ти (сука́ти) з кого — те саме, що Мотузки́ крути́ти (сука́ти) ( див. мотузо́к).

Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (Кол., Терен.., 1959, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотуззя — моту́ззя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мотуззя — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  3. мотуззя — -я, с. Збірн. до мотуз і мотузок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мотуззя — МОТУ́ЗЗЯ, я, с. Збірн. до мо́туз і мотузо́к. Він торгував маззю, мотуззям, заліззям і всякою всячиною (І. Франко); Вночі пов'язали [моряки] пояси, мотуззя, сорочки і по скелі спустилися до моря (Ю. Мушкетик); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. мотуззя — крути́ти (сука́ти) мотузки́ (моту́ззя) з кого. Повністю підпорядковувати кого-небудь своїй волі, змушувати виконувати все відповідно до своїх бажань. Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (П. Колесник). Фразеологічний словник української мови
  6. мотуззя — Моту́ззя, -ззя, -ззю, -ззям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мотуззя — Мотуззя, -зя с. соб. Веревки. Гниле мотуззя. Гей, гей, рятуйте і мотуззя готуйте. Чуб. III. 326. Словник української мови Грінченка