мотуззя
МОТУ́ЗЗЯ, я, с.
Збірн. до мо́туз і мотузо́к.
Він торгував маззю, мотуззям, заліззям і всякою всячиною (І. Франко);
Вночі пов'язали [моряки] пояси, мотуззя, сорочки і по скелі спустилися до моря (Ю. Мушкетик);
* У порівн. Гнівом загоряються очі в діда, жили напружились, як мотуззя, м'язи на руках випинаються, мов ремінні (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мотуззя — моту́ззя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мотуззя — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
- мотуззя — -я, с. Збірн. до мотуз і мотузок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мотуззя — крути́ти (сука́ти) мотузки́ (моту́ззя) з кого. Повністю підпорядковувати кого-небудь своїй волі, змушувати виконувати все відповідно до своїх бажань. Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (П. Колесник). Фразеологічний словник української мови
- мотуззя — Моту́ззя, -ззя, -ззю, -ззям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мотуззя — МОТУ́ЗЗЯ, я, с. Збірн. до мо́туз і мотузо́к. Він торгував маззю, мотуззям, заліззям і всякою всячиною (Фр., V, 1951, 209); Вночі пов’язали [моряки] пояси, мотуззя, сорочки і по скелі спустилися до моря (Мушк., Серце.., 1962, 232); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- мотуззя — Мотуззя, -зя с. соб. Веревки. Гниле мотуззя. Гей, гей, рятуйте і мотуззя готуйте. Чуб. III. 326. Словник української мови Грінченка