1. Словник української мови в 11 томах

мотузувати

МОТУЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., рідко. Зв’язувати, обв’язувати мотузком кого-, що-небудь.

— Та то, скажи ти, треба ж було отак мотузувати людину (Ле, Наливайко, 1957, 282);

— От матінку маю, — скаржився Денис, мотузуючи торбу. — Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби (Тют., Вир, 1964, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотузувати — мотузува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. мотузувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  3. мотузувати — -ую, -уєш, недок., перех., рідко. Зв'язувати, обв'язувати мотузком кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мотузувати — МОТУЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, рідко. Зв'язувати, обв'язувати мотузком кого-, що-небудь. – Та то, скажи ти, треба ж було отак мотузувати людину (Іван Ле); – От матінку маю, – скаржився Денис, мотузуючи торбу. – Де що в хазяйстві найласіше – зараз же кида собі на зуби (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  5. мотузувати — ЗВ'Я́ЗУВАТИ (перев'язуючи чим-небудь, позбавляти свободи рухів), В'ЯЗАТИ, МОТУЗУВА́ТИ рідко; СПУ́ТУВАТИ, СПЛУ́ТУВАТИ (руки, ноги); СКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (туго). — Док. Словник синонімів української мови