1. Словник української мови в 11 томах

мотузяний

МОТУЗЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до мотузо́к і моту́зка.

Чого тільки не було в тому портфелі! Мотузяний обривок, скляна планка, шматок пахучої шкіри (Горд., Буян, 1938, 22);

// Зробл. із мотузка, мотузків.

— Не будемо вже на луб’яних возах та в мотузяних шлеях їздити! — сказав отець Харитін (Н.-Лев., III, 1956, 165);

Крутим схилом Антон піднімався вгору до своєї хати й на мотузяному поводі вів гнідого коня (Чорн., Потік.., 1956, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотузяний — мотузя́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мотузяний — -а, -е. Прикм. до мотузок і мотузка. || Зробл. із мотузка, мотузків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мотузяний — МОТУЗЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до мотузо́к і моту́зка. Чого тільки не було в тому портфелі! Мотузяний обривок, скляна планка, шматок пахучої шкіри (К. Гордієнко); // Зробл. із мотузка, мотузків. – Не будемо вже на луб'яних возах та в мотузяних шлеях їздити!... Словник української мови у 20 томах
  4. мотузяний — Мотузя́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мотузяний — Мотузя́ний, -а, -е Веревочный. Мотузяна шлея. Левиц. І. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою). Ном., стр. 300, № 352. Словник української мови Грінченка