мотузяний
МОТУЗЯ́НИЙ, а, е.
Прикм. до мотузо́к і моту́зка.
Чого тільки не було в тому портфелі! Мотузяний обривок, скляна планка, шматок пахучої шкіри (К. Гордієнко);
// Зробл. із мотузка, мотузків.
– Не будемо вже на луб'яних возах та в мотузяних шлеях їздити! – сказав отець Харитін (І. Нечуй-Левицький);
Крутим схилом Антон піднімався вгору до своєї хати й на мотузяному поводі вів гнідого коня (С. Чорнобривець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мотузяний — мотузя́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- мотузяний — -а, -е. Прикм. до мотузок і мотузка. || Зробл. із мотузка, мотузків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мотузяний — Мотузя́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мотузяний — МОТУЗЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до мотузо́к і моту́зка. Чого тільки не було в тому портфелі! Мотузяний обривок, скляна планка, шматок пахучої шкіри (Горд., Буян, 1938, 22); // Зробл. із мотузка, мотузків. Словник української мови в 11 томах
- мотузяний — Мотузя́ний, -а, -е Веревочный. Мотузяна шлея. Левиц. І. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою). Ном., стр. 300, № 352. Словник української мови Грінченка