1. Словник української мови у 20 томах

мох

МОХ, у, ч.

Сланка спорова рослина без коріння та квітів, що росте у вогких місцях, на деревах, камінні.

– Обріс мохом сірий камінь (Л. Боровиковський);

Мох грубо встелив землю м'яким килимом і манить спочити (Г. Хоткевич);

З дощової мряки виринув Вишневий хутір – з два десятки мазанок із зеленими від моху стріхами (Григорій Тютюнник);

З наших рослин “компасом” може бути звичайний мох. Як відомо, у лісі чи в полі дерева й каміння обростають мохом із північного боку (з газ.).

(1) Оле́нячий мох – білувато-сірий лишайник, який є основним кормом північних оленів у зимовий період; ягель.

Глибокі розколини кори вкривав сірий оленячий мох (А. Шиян).

◇ Аж мо́хом вкри́тися див. укрива́тися;

Мо́хом порости́ (обрости́ і т. ін.) див. пороста́ти;

Обрости́ мо́хом див. оброста́ти;

Порости́ мо́хом див. пороста́ти;

Се́рце мо́хом (цві́ллю і т. ін.) обросло́ (поросло́ і т. ін.) / оброста́є (пороста́є і т. ін.) див. се́рце;

Се́рце обросло́ (поросло́) мо́хом див. оброста́ти;

(2) Уже́ й мох порі́с на кому – хтось дуже постарів, комусь недовго залишилось жити.

Вже на ньому й мох поріс (прислів'я).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мох — мох іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мох — див. болото Словник синонімів Вусика
  3. мох — -у, ч. Сланка спорова рослина без коріння та квітів, що росте у вогких місцях, на деревах, камінні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мох — Морох Словник чужослів Павло Штепа
  5. мох — аж мо́хом вкри́тися. Бути надзвичайно старим. Ходячи по світу, клопотом прибитий, а проте ж і сяйвом віри оповитий, він надибав діда, сивого-старого, що аж мохом вкрився, у дугу зігнувся (Дніпрова Чайка). обрости́ мо́хом, жарт. Фразеологічний словник української мови
  6. мох — Мох, мо́ху, на моху́; мохи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мох — МОХ, у, ч. Сланка спорова рослина без коріння та квітів, що росте у вогких місцях, на деревах, камінні. — Обріс мохом сірий камінь (Бор., Тв., 1957, 83); Мох грубо встелив землю м’яким килимом і манить спочити (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  8. мох — Мох, -ху м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Рудч. Св. II. 61. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Левиц. І. Вам іти на мха, на темні луги. Маркев. 89. 2) Очески овечьей шерсти. Гол. Од. 39. ум. мошо́к. Словник української мови Грінченка