1. Фразеологічний словник української мови

мох

аж мо́хом вкри́тися. Бути надзвичайно старим. Ходячи по світу, клопотом прибитий, а проте ж і сяйвом віри оповитий, він надибав діда, сивого-старого, що аж мохом вкрився, у дугу зігнувся (Дніпрова Чайка).

обрости́ мо́хом, жарт. Постаріти, зістаритися, ставши байдужим до всього (перев. про неодружених). Арсен Іванович .. порадив, що пора б уже Андрієві й за розум братися і не чекати, коли він обросте .. мохом… (Д. Бедзик).

порости́ мо́хом. 1. Давно минути, забутися, зникнути і т. ін. Що було, те мохом поросло (Укр.. присл..). 2. Зістарітися, постаріти (про людину). Одна на другу (ворони) позирали; Неначе три сестри старі, Що дівували, дівували, Аж поки мохом поросли (Т. Шевченко). 3. Стати бездушним, черствим і т. ін. Коли б могли Вони збудить луну і розтриюдить рани В серцях людей, що мохом поросли .. Тоді б замовкли вже самі собою Кайданів брязкіт і такі слова… (Леся Українка).

уже́ й мох порі́с на кому. Хтось дуже постарів, комусь недовго залишилось жити. Вже на ньому й мох поріс (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мох — мох іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мох — див. болото Словник синонімів Вусика
  3. мох — -у, ч. Сланка спорова рослина без коріння та квітів, що росте у вогких місцях, на деревах, камінні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мох — Морох Словник чужослів Павло Штепа
  5. мох — МОХ, у, ч. Сланка спорова рослина без коріння та квітів, що росте у вогких місцях, на деревах, камінні. – Обріс мохом сірий камінь (Л. Боровиковський); Мох грубо встелив землю м'яким килимом і манить спочити (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. мох — Мох, мо́ху, на моху́; мохи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мох — МОХ, у, ч. Сланка спорова рослина без коріння та квітів, що росте у вогких місцях, на деревах, камінні. — Обріс мохом сірий камінь (Бор., Тв., 1957, 83); Мох грубо встелив землю м’яким килимом і манить спочити (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  8. мох — Мох, -ху м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Рудч. Св. II. 61. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Левиц. І. Вам іти на мха, на темні луги. Маркев. 89. 2) Очески овечьей шерсти. Гол. Од. 39. ум. мошо́к. Словник української мови Грінченка