мотузяний
Мотузя́ний, -а, -е
Веревочный. Мотузяна шлея. Левиц. І. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою). Ном., стр. 300, № 352.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мотузяний — мотузя́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- мотузяний — -а, -е. Прикм. до мотузок і мотузка. || Зробл. із мотузка, мотузків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мотузяний — МОТУЗЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до мотузо́к і моту́зка. Чого тільки не було в тому портфелі! Мотузяний обривок, скляна планка, шматок пахучої шкіри (К. Гордієнко); // Зробл. із мотузка, мотузків. – Не будемо вже на луб'яних возах та в мотузяних шлеях їздити!... Словник української мови у 20 томах
- мотузяний — Мотузя́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мотузяний — МОТУЗЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до мотузо́к і моту́зка. Чого тільки не було в тому портфелі! Мотузяний обривок, скляна планка, шматок пахучої шкіри (Горд., Буян, 1938, 22); // Зробл. із мотузка, мотузків. Словник української мови в 11 томах