1. Словник української мови в 11 томах

мрійництво

МРІ́ЙНИЦТВО, а, с.

1. Те саме, що мрі́йність 1.

Флегонт збуджено заговорив зараз саме про це [про мрії] з усім запалом юного мрійництва (Смолич, Мир.., 1958, 37).

2. Те саме, що мрі́яння.

— Напали на свого, — сказав художник. — Ви ж теж не відстаєте від нього в мрійництві (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мрійництво — мрі́йництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мрійництво — -а, с. 1》 Те саме, що мрійність 1). 2》 Те саме, що мріяння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мрійництво — МРІ́ЙНИЦТВО, а, с. 1. Те саме, що мрі́йність 1. Флегонт збуджено заговорив зараз саме про це [про мрії] з усім запалом юного мрійництва (Ю. Смолич). 2. Те саме, що мрі́яння. – Напали на свого, – сказав художник. – Ви ж теж не відстаєте від нього в мрійництві (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  4. мрійництво — МРІ́ЙНІСТЬ (схильність до мріяння), МРІ́ЙНИЦТВО. (Ружний:) Наша романтика — це ж не сентиментальна мрійність розхитаних нервів, ні, це — суворий пафос напружених м'язів! (Я. Мамонтов); Найбільше через місяць він сам сміятиметься з свого теперішнього мрійництва й фантазерства (Ю. Шовкопляс). Словник синонімів української мови