мугикнути
МУГИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм.
1. Однокр. до муги́кати 2.
— А я тобі й забула хвалитись: до тебе Чіпка заходив.. — Ага!.. Чого ж це?.. — Не знаю.. — Гм,— мугикнув Грицько (Мирний, І, 1949, 271);
Прокашлявшись і кілька разів мугикнувши, заговорив Дем’ян Опанасович (Коз., Сальвія, 1959, 174).
2. Невиразно що-небудь сказати.
Копистка мугикнув: — На бабські пересуди я не зважаю, своїм розумом перебиваюсь (Грим., Незакінч. роман, 1962, 27);
— Єфрейторе, принесіть з машини вечерю. — Угу! — мугикнув щось нерозбірливе єфрейтор (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 178).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мугикнути — муги́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- мугикнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 Однокр. до мугикати 2). 2》 Невиразно що-небудь сказати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мугикнути — МУГИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до муги́кати 2. – А я тобі й забула хвалитись: до тебе Чіпка заходив .. – Ага! .. Чого ж це? .. – Не знаю .. Словник української мови у 20 томах
- мугикнути — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови