муркотіти
МУРКОТІ́ТИ див. муркота́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- муркотіти — муркоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- муркотіти — див. говорити; мурчати Словник синонімів Вусика
- муркотіти — див. муркотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- муркотіти — МУРКОТІ́ТИ див. муркота́ти. Словник української мови у 20 томах
- муркотіти — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- муркотіти — Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить. --------------- Муркотіти см. муркотати. Словник української мови Грінченка