1. Словник української мови в 11 томах

міжусобний

МІЖУСО́БНИЙ, а, е. Стос. до міжусобиці.

Вільні селяни, що володіли землею і становили масу франкського народу, були знесилені й розорені вічними міжусобними і завойовницькими війнами (Енгельс, Походж. сім’я.., 1948, 119);

Під час міжусобної боротьби князів, які закликали на допомогу кочівників, Київ був кілька разів зруйнований (Іст. укр. літ., І, 1954, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міжусобний — міжусо́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. міжусобний — -а, -е. Стос. до міжусобиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міжусобний — МІЖУСО́БНИЙ, а, е. Стос. до міжусобиці. В 70–80-х роках XI ст. у давній Русі спалахують князівські міжусобні війни (з наук. літ.); Під час міжусобної боротьби князів, які закликали на допомогу кочівників, Київ був кілька разів зруйнований (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах