1. Словник української мови в 11 томах

міношукач

МІНОШУКА́Ч, а́, ч. Прилад для виявлення закладених мін.

Сапери групами снують по всій висоті, як рибалки з вудлищами, з довгими міношукачами в руках (Гончар, III, 1959, 61);

Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Дмит., Обпалені… 1962, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міношукач — міношука́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міношукач — -а, ч. Прилад для виявлення закладених мін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міношукач — МІНОШУКА́Ч, а́, ч. Прилад для виявлення закладених мін. Сапери групами снують по всій висоті, як рибалки з вудлищами, з довгими міношукачами в руках (О. Гончар); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах