1. Словник української мови в 11 томах

мінрота

МІНРО́ТА, и, ж., розм. Скорочення: мінометна рота.

Керуючи вогнем своєї роти, Брянський весь час стежить і за вогнем інших мінрот (Гончар, ІІІ, 1959, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінрота — мінро́та іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мінрота — МІНРО́ТА, и, ж. Скорочення: мінометна рота. Керуючи вогнем своєї роти, Брянський весь час стежить і за вогнем інших мінрот (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах