1. Словник української мови в 11 томах

мінятися

МІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок.

1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися.

Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Н.-Лев., II, 1956, 522);

Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до тога, що привіз.. телицю-ялівку (Тют., Вир, 1964, 513);

// перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником.

Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Л. Укр., III, 1952, 514);

Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).

2. Заміняти кого-, що-небудь іншим.

Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Н.-Лев., II, 1956, 394);

Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Гончар, II, 1959, 265).

3. Ставати, робитися іншим; змінюватися.

Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Вас., І, 1959, 183);

Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Сенч., На Бат. горі, 1960, 4);

// Змінювати напрям (про вітер).

Аж ось міняється вітер (Довж., І, 1958, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінятися — міня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мінятися — [м'ін’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. мінятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. || перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. 2》 Заміняти кого-, що-небудь іншим. 3》 Ставати, робитися іншим; змінюватися. || Змінювати напрям (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мінятися — МІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. ким, чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (І. Нечуй-Левицький); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до того, що привіз .. Словник української мови у 20 томах
  5. мінятися — поміня́тися / міня́тися ро́лями. Заступити один одного в чомусь. — Ну, їй-богу,— не переставала Віра Павлівна,— збоку можна подумати, що ми помінялися ролями, що тепер ви — дама, а я — ваш кавалер (Г. Хоткевич). Фразеологічний словник української мови
  6. мінятися — ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИСЯ, МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ, ВІДМІНЯ́ТИСЯ, ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. мінятися — Міня́тися, -ня́юся, -ня́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мінятися — Міня́тися, -ня́юся, -єшся гл. Мѣняться, обмѣниваться. Кайданами міняються, правдою торгують. Шевч. 210. Словник української мови Грінченка