міряння

МІ́РЯННЯ, я, с. Дія за знач. мі́ряти.

З якогось часу це міряння віддалі до Берліна втратило той жартівливий відтінок і сприймалося бійцями цілком серйозно (Гончар, III, 1959, 385).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міряння — мі́ряння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. міряння — -я, с. Дія за знач. міряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міряння — МІ́РЯННЯ, я, с. Дія за знач. мі́ряти. З якогось часу це міряння віддалі до Берліна втратило той жартівливий відтінок і сприймалося бійцями цілком серйозно (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. міряння — Мі́ряння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)