1. Словник української мови в 11 томах

містерія

МІСТЕ́РІЯ, ї, ж.

1. У країнах античного світу та стародавнього Сходу — система культових відправ на честь деяких богів, до яких допускалися лише посвячені.

[Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів; і того не знаєм, яка клятьба і присяга тих в’яже, що таємних містерій доступили й до нічних зібраннів учащають (Л. Укр., II, 1951, 369);

Брат прочитав їй цілу лекцію, що християнське причастя є зостаток [залишок] ..містерій (Крим., Вибр., 1965, 336).

2. Середньовічна релігійна драма на біблійні сюжети.

Може, поворот до кукольної драми, інтермедії та містерії видається декому ретроградним, та мені здається, що се тільки про око може так виглядати (Фр., XVI, 1955, 189);

Біля собору Нотр Дам де Парі на помості приготовлено було для показу лицедійство. Грали середньовічну містерію: "Страсті господнії" (Тич., III, 1957, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. містерія — місте́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. містерія — (від грецьк. misterion — таїна, таїнство) жанр середньовічного західноєвропейського релігійного театру — вільне інсценування біблійних сюжетів, які демонстрували на площах під час свят Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. містерія — -ї, ж. 1》 У країнах античного світу та Стародавнього Сходу – система культових відправ на честь деяких богів, до яких допускалися лише посвячені. 2》 Середньовічна релігійна драма на біблійні сюжети. 3》 Музична вистава 13 ст., сюжети якої запозичені в Біблії, Євангелія, житій святих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. містерія — Таємниця, таємничість, таємність, таїнство Словник чужослів Павло Штепа
  5. містерія — (від гр. misterion — таємниця) — музична вистава ХІІІ ст. на сюжети, запозичені з Біблії, Євангелія, житій святих. М. влаштовували на міських майданах і в них поєднувались релігійні мотиви з побутовим реалізмом. М. були піддані забороні в XVI ст. Словник-довідник музичних термінів
  6. містерія — МІСТЕ́РІЯ, ї, ж. 1. У країнах античного світу та стародавнього Сходу – система культових відправ на честь деяких богів, до яких допускалися лише посвячені. Словник української мови у 20 томах
  7. містерія — • містерія (від грец. μυστήριον — таємниця, таїнство, обряд) - середньовічна західноєвроп. віршована реліг. драма. Розвинулась у 13 ст. з літургійної драми. В 14 — 16 ст. вийшла із соборів на площі міст Франції, Італії, Англії, Німеччини, Нідерландів. Українська літературна енциклопедія
  8. містерія — Місте́рія, -рії, -рією; -те́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)