мішаниця
МІШАНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що мішани́на 1.
До цього часу писав по-руському все, — звісно, як міг, мішаницею, а це вже по-нашому став (Тесл., З книги життя, 1949, 174).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мішаниця — мішани́ця іменник жіночого роду мішанина розм. Орфографічний словник української мови
- мішаниця — див. мішанина Словник синонімів Вусика
- мішаниця — -і, ж., розм. Те саме, що мішанина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мішаниця — МІШАНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що мішани́на 1. До цього часу писав по-руському все, – звісно, як міг, мішаницею, а це вже по-нашому став (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
- мішаниця — СУ́МІШ (сукупність предметів, рідин і т. ін. різного виду, сорту), СУ́МІШКА, МІШАНИ́НА розм., МІ́ШАНКА розм., МІШАНИ́ЦЯ розм., ПЕРЕ́МІШКА розм., МІ́ШКА розм.; СУ́РЖИК (суміш жита й пшениці, жита й ячменю і т. ін. Словник синонімів української мови