мішаниця

СУ́МІШ (сукупність предметів, рідин і т. ін. різного виду, сорту), СУ́МІШКА, МІШАНИ́НА розм., МІ́ШАНКА розм., МІШАНИ́ЦЯ розм., ПЕРЕ́МІШКА розм., МІ́ШКА розм.; СУ́РЖИК (суміш жита й пшениці, жита й ячменю і т. ін.; механічна суміш елементів різних мов); ВІНЕГРЕ́Т розм. (страва; безладна суміш чогось). Демид підливав у олов'яні чарки то мед, то вино. Від цієї суміші .. в головах зашуміло (Н. Рибак); На корм широко використовують післеукісну кукурудзу та її сумішки із соєю (з журналу); — Та це в нас така пшениця вродила, — сказала хазяйка, — не пшениця, а якась мішанина з житом (І. Нечуй-Левицький); Дати корові мішанки; Але ж у дійсності нам не доводиться бачить такої мішанки різних речей (М. Зеров); На облогах ронила зерно кущувата падалішня мішаниця: жито, просо, гречка (Григорій Тютюнник); — Сіяв пшеницю, а зібрав суржик!! (К. Гордієнко); Господиня говорить тільки українською мовою, її дочка — вже суржиком (П. Панч); Для чого ти зробив цей музичний вінегрет? (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мішаниця — мішани́ця іменник жіночого роду мішанина розм. Орфографічний словник української мови
  2. мішаниця — див. мішанина Словник синонімів Вусика
  3. мішаниця — -і, ж., розм. Те саме, що мішанина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мішаниця — МІШАНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що мішани́на 1. До цього часу писав по-руському все, – звісно, як міг, мішаницею, а це вже по-нашому став (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
  5. мішаниця — МІШАНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що мішани́на 1. До цього часу писав по-руському все, — звісно, як міг, мішаницею, а це вже по-нашому став (Тесл., З книги життя, 1949, 174). Словник української мови в 11 томах