набатувати
НАБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Нарізати багато чого-небудь великими шматками.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набатувати — набатува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- набатувати — -ую, -уєш, док., розм. Нарізати багато чого-небудь великими шматками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набатувати — НАБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., чого, розм. Нарізати багато чого-небудь великими шматками. Словник української мови у 20 томах
- набатувати — Набатува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- набатувати — Набатува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Навьючить, нагрузить. 2) Нарѣзать большими ломтями. Словник української мови Грінченка