набатний
НАБА́ТНИЙ, а, е. Стос. до набату.
У 1682 році перед Золотими Воротами спорудили великий бастіон, звідний міст, залізну решітку й набатну вежу (Знання.., 10, 1976, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набатний — наба́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- набатний — -а, -е. Прикм. до набат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набатний — НАБА́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до наба́т. Набатний дзвін; // Признач. для набату. У 1682 році перед Золотими Воротами спорудили великий бастіон, звідний міст, залізну решітку й набатну вежу (із журн.). 2. перен. Який служить закликом; закличний, тривожний. Словник української мови у 20 томах