набатний
наба́тний
-а, -е.
Прикм. до набат.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набатний — наба́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- набатний — НАБА́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до наба́т. Набатний дзвін; // Признач. для набату. У 1682 році перед Золотими Воротами спорудили великий бастіон, звідний міст, залізну решітку й набатну вежу (із журн.). 2. перен. Який служить закликом; закличний, тривожний. Словник української мови у 20 томах
- набатний — НАБА́ТНИЙ, а, е. Стос. до набату. У 1682 році перед Золотими Воротами спорудили великий бастіон, звідний міст, залізну решітку й набатну вежу (Знання.., 10, 1976, 21). Словник української мови в 11 томах