набрехати

НАБРЕХА́ТИ див. набрі́хувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набрехати — набреха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. набрехати — див. набріхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набрехати — НАБРЕХА́ТИ див. набрі́хувати. Словник української мови у 20 томах
  4. набрехати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. набрехати — Набреха́ти, див. набрі́хувати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. набрехати — Набрехати см. набріхувати. Словник української мови Грінченка