1. Словник української мови в 11 томах

набридливо

НАБРИ́ДЛИВО. Присл. до набри́дливий.

З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Тют., Вир, 1960, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набридливо — набри́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. набридливо — Присл. до набридливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набридливо — НАБРИ́ДЛИВО. Присл. до набри́дливий. З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Григорій Тютюнник); А рейка верещала, невтомно, набридливо, зле, аж поки всі в'язні залишили барак та й вишикувалися на площі (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах