набридливо
набри́дливо
Присл. до набридливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набридливо — набри́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- набридливо — НАБРИ́ДЛИВО. Присл. до набри́дливий. З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Григорій Тютюнник); А рейка верещала, невтомно, набридливо, зле, аж поки всі в'язні залишили барак та й вишикувалися на площі (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах
- набридливо — НАБРИ́ДЛИВО. Присл. до набри́дливий. З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Тют., Вир, 1960, 104). Словник української мови в 11 томах