1. Словник української мови в 11 томах

набряклість

НАБРЯ́КЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. набря́клий.

У доярок, які вже значний час доять корів, найбільш неприємні і навіть хворобливі відчуття набряклості рук (Колг. Укр., З, 1958, 31);

Поширена набряклість всього тіла, яка не зникає після відпочинку, свідчить про глибокі порушення кровообігу (Заг. догляд за хворими, 1957, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набряклість — набря́клість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. набряклість — -лості, ж. Стан за знач. набряклий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набряклість — НАБРЯ́КЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. набря́клий. Поширена набряклість всього тіла, яка не зникає після відпочинку, свідчить про глибокі порушення кровообігу (з навч. літ.); У доярок, які вже значний час доять корів, найбільш неприємні і навіть хворобливі відчуття набряклості рук (з газ.). Словник української мови у 20 томах