1. Словник української мови в 11 томах

набурмоситися

НАБУРМО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, док., розм. Те саме, що насу́питися.

Дід іще дужче набурмосився, а стара стала його сварити (Ю. Япов., І, 1954, 110);

Хлопець зразу ж насуплюється, і губи його недобре здригаються. — Ти чого набурмосився? (Стельмах, Хліб.., 1959, 261).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набурмоситися — набурмо́ситися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. набурмоситися — -ошуся, -осишся, док., розм. Те саме, що насупитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набурмоситися — НАБУРМО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, док., розм. Те саме, що насу́питися. Дід іще дужче набурмосився, а стара стала його сварити (Ю. Яновський); Іван набурмосився: – Щось неладне виходить у вас: то вона тебе розшукує, то навпаки (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. набурмоситися — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови