1. Словник української мови в 11 томах

набурювати

НАБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАБУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Наливати багато чогось.

Замислившись, цідила [Одарка] молоко в глечик і не помітила, як пролила додолу… — Та що ж бо ти робиш?.. Глянь-но, яку калюжу набурила! — озвався батько з призьби (Воскр., Весна.., 1939, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набурювати — набу́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. набурювати — -юю, -юєш, недок., набурити, -рю, -риш, док., перех., розм. Наливати багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набурювати — НАБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАБУ́РИТИ, рю, риш, док., що, чого, розм. Наливати багато чогось. Замислившись, цідила [Одарка] молоко в глечик і не помітила, як пролила додолу... – Та що ж бо ти робиш?.. Глянь-но, яку калюжу набурила! – озвався батько з призьби (С. Воскрекасенко). Словник української мови у 20 томах