набіганий

НАБІ́ГАНИЙ, а, е, розм., рідко.

1. Дієпр. пас. мил. ч. до набі́гати.

Цікаво, що зараз сниться хлоп’яті, яким своїм за день набіганим радощам так мрійливо усміхається воно? (Гончар, II, 1959, 144).

2. у знач. прикм. Який набігався.

Валентин ще здаля впізнав у царині голову колгоспу. Спочатку навіть осміхнувся, сон таки зломив набіганого голову (Ле, В снопі.., 1960, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набіганий — набі́ганий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. набіганий — -а, -е, розм., рідко. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до набігати. 2》 у знач. прикм. Який набігався. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набіганий — НАБІ́ГАНИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Дієпр. пас. до набі́гати. Цікаво, що зараз сниться хлоп'яті, яким своїм за день набіганим радощам так мрійливо усміхається воно? (О. Гончар). 2. у знач. прикм. Який набігався. Спочатку [Валентин] навіть осміхнувся, сон таки зломив набіганого голову (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах