1. Словник української мови в 11 томах

набілюватися

НАБІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАБІЛИ́ТИСЯ, білю́ся, бі́лишся, док. Покривати своє обличчя білилом, пудрою.

Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватись та набілюватись (Н.-Лев., III, 1956, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набілюватися — набі́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набілюватися — -ююся, -юєшся, недок., набілитися, -білюся, -білишся, док. Покривати своє обличчя білилом, пудрою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набілюватися — НАБІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАБІЛИ́ТИСЯ, білю́ся, бі́лишся, док. Покривати своє обличчя білилом, пудрою. Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватись та набілюватись (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. набілюватися — ФАРБУВА́ТИСЯ (перев. косметичними засобами), МАЛЮВА́ТИСЯ, НАФАРБО́ВУВАТИСЯ, ПІДФАРБО́ВУВАТИСЯ, ПІДМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ПІДМА́ЗУВАТИСЯ розм. (злегка або ще раз); РОЗМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МА́ЗАТИСЯ розм., НАМА́ЗУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови