набілюватися
набі́люватися
-ююся, -юєшся, недок., набілитися, -білюся, -білишся, док.
Покривати своє обличчя білилом, пудрою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набілюватися — набі́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- набілюватися — НАБІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАБІЛИ́ТИСЯ, білю́ся, бі́лишся, док. Покривати своє обличчя білилом, пудрою. Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватись та набілюватись (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- набілюватися — ФАРБУВА́ТИСЯ (перев. косметичними засобами), МАЛЮВА́ТИСЯ, НАФАРБО́ВУВАТИСЯ, ПІДФАРБО́ВУВАТИСЯ, ПІДМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ПІДМА́ЗУВАТИСЯ розм. (злегка або ще раз); РОЗМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МА́ЗАТИСЯ розм., НАМА́ЗУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- набілюватися — НАБІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАБІЛИ́ТИСЯ, білю́ся, бі́лишся, док. Покривати своє обличчя білилом, пудрою. Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватись та набілюватись (Н.-Лев., III, 1956, 211). Словник української мови в 11 томах