1. Словник української мови в 11 томах

навантажувати

НАВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уеш, недок., НАВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Наповнювати що-небудь вантажем; завантажувати.

В Ільнику на причалі робітники сплаву навантажували платформи лісом (Чорн., Визвол. земля, 1950, 56);

Навантажили [Чіпка з товаришами] обидва вози [снопами], придавили рублем, ушнурували як слід, по-хазяйськи (Мирний, II, 1954, 175);

За кілька хвилин вантажники навантажили машину (Сміл., Сашко, 1957, 128);

// Поміщати, класти вантаж на кого-, що-небудь, у що-небудь.

Іван Антонович пильно вдивлявся у вагу, а колгоспники швидко навантажували вже зважений хліб на машини (Збан., Старший брат, 1952, 73);

Хлопці дружним зусиллям навантажили водохід на човен (Донч., VI, 1957, 68).

2. перен., розм. Доручати кому-небудь якусь роботу, покладати якісь обов’язки і т. ін.

— Забув вам сказати, що мене, як молодого, навантажили всією тяжкою роботою (Ю. Янов., II, 1958, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навантажувати — наванта́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навантажувати — Вантажити, ладувати; (вагон) завантажувати, (працею) обтяжувати. Словник синонімів Караванського
  3. навантажувати — -ую, -уєш, недок., навантажити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Наповнювати що-небудь вантажем; завантажувати. || Поміщати, класти вантаж на кого-, що-небудь, у що-небудь. 2》 перен., розм. Доручати кому-небудь якусь роботу, покладати якісь обов'язки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навантажувати — НАВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. 1. Заповнювати що-небудь якимсь вантажем; завантажувати. В Ільнику на причалі робітники сплаву навантажували платформи лісом (С. Словник української мови у 20 томах
  5. навантажувати — ВАНТА́ЖИТИ (поміщати, класти вантаж на віз, машину, судно тощо; наповнювати щось вантажем), НАВАНТА́ЖУВАТИ, ГРУЗИ́ТИ розм. рідко, ЛАДУВА́ТИ діал.; ЗАВАНТА́ЖУВАТИ, ЗАГРУЖА́ТИ розм. рідко (перев. заповнювати вантажем). — Док. Словник синонімів української мови
  6. навантажувати — Наванта́жувати, -та́жую, -та́жуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. навантажувати — Навантажувати, -жую, -єш сов. в. навантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать, нагрузить, навьючивать, навьючить, накладывать, наложить. Хоч як було навантажиш віз снопами, чи на гору, чи в долину, їй (кобилі) усе одно, що по рівному. К. (Хата. 65). Словник української мови Грінченка