навантажувати

Значення в інших словниках

1. навантажувати — наванта́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. навантажувати — -ую, -уєш, недок., навантажити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Наповнювати що-небудь вантажем; завантажувати. || Поміщати, класти вантаж на кого-, що-небудь, у що-небудь. 2》 перен., розм. Доручати кому-небудь якусь роботу, покладати якісь обов'язки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навантажувати — НАВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. 1. Заповнювати що-небудь якимсь вантажем; завантажувати. В Ільнику на причалі робітники сплаву навантажували платформи лісом (С. Словник української мови у 20 томах
4. навантажувати — ВАНТА́ЖИТИ (поміщати, класти вантаж на віз, машину, судно тощо; наповнювати щось вантажем), НАВАНТА́ЖУВАТИ, ГРУЗИ́ТИ розм. рідко, ЛАДУВА́ТИ діал.; ЗАВАНТА́ЖУВАТИ, ЗАГРУЖА́ТИ розм. рідко (перев. заповнювати вантажем). — Док. Словник синонімів української мови
5. навантажувати — Наванта́жувати, -та́жую, -та́жуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. навантажувати — НАВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уеш, недок., НАВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Наповнювати що-небудь вантажем; завантажувати. В Ільнику на причалі робітники сплаву навантажували платформи лісом (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
7. навантажувати — Навантажувати, -жую, -єш сов. в. навантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать, нагрузить, навьючивать, навьючить, накладывать, наложить. Хоч як було навантажиш віз снопами, чи на гору, чи в долину, їй (кобилі) усе одно, що по рівному. К. (Хата. 65). Словник української мови Грінченка