1. Словник української мови в 11 томах

наварка

НАВА́РКА, и, ж. Дія за знач. нава́рювати, навари́ти 3.

Наварку і напайку застосовують для приєднання окремих різальних пластинок до тіла державок інструмента (Технол. різального інстр., 4959, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наварка — нава́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. наварка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що наварювання. 2》 Те, що наварене (див. наварити 3)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наварка — НАВА́РКА, и, ж. Те, що наварене, приварене на що-небудь. Словник української мови у 20 томах