наварка
нава́рка
-и, ж.
1》 розм. Те саме, що наварювання.
2》 Те, що наварене (див. наварити 3)).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наварка — нава́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- наварка — НАВА́РКА, и, ж. Те, що наварене, приварене на що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- наварка — НАВА́РКА, и, ж. Дія за знач. нава́рювати, навари́ти 3. Наварку і напайку застосовують для приєднання окремих різальних пластинок до тіла державок інструмента (Технол. різального інстр., 4959, 101). Словник української мови в 11 томах