навивати
НАВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАВИ́ТИ, в’ю́, в’є́ш і НАВИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.
1. Намотувати, накручувати на що-небудь.
А я, брате, рано устаю, Великі кужелі навиваю. Великі кужелі навиваю Та чужую скриню наповняю! (Укр. лір. пісні, 1958, 435);
Від часу дочасу панночка відділяла пасмо свого чудового чорного волосся, навивала його на щипці і тоді воно тріщало (Л. Укр., III, 1952, 603);
Мендель приніс із магазину свіжу линву, її навинули на вал (Фр., І, 1955, 110).
2. Наготовляти за допомогою сукання яку-небудь кількість чогось.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навивати — навива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- навивати — -аю, -аєш, недок., навити, -в'ю, -в'єш і навинути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Намотувати, накручувати на що-небудь. 2》 Наготовляти за допомогою сукання яку-небудь кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навивати — НАВИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАВИ́ТИ, в'ю́, в'є́ш і НАВИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Намотувати, накручувати на що-небудь. – Не знаю, – відповіла так само щиро, похитуючи головою. Словник української мови у 20 томах
- навивати — НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь), НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ (НАВЕРНУ́ТИ), НАВИ́ТИ (НАВИ́НУТИ). — Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. Словник синонімів української мови
- навивати — Навива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. навину́ти, -ну́, -не́ш и навити, -в'ю́, -в'єш, гл. Навивать, навить, наматывать, намотать. Основа приготовлена, починає ткач навивати її на варстат. МУЕ. III. 20. В четвер моя мила рано встала, навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325. Словник української мови Грінченка