навитяжку
НАВИ́ТЯЖКУ, присл. Прямо, витягнувши руки по швах.
Ввіходить [жандарм] і стає навитяжку (Л. Укр., IV, 1954, 237);
Сполоханий вартовий прокинувся, став навитяжку, жмурячись від світла (Цюпа, Назустріч.., 1958, 194);
Ауер рівно, навитяжку, сидів у кріслі, неначе виструнчився перед начальством (Хижняк, Тамара, 1959, 106).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навитяжку — навитяжку – на витяжку Навитяжку – прислівник. Струнко. На витяжку – іменник з прийменником. Віддав тісні чоботи в майстерню на витяжку. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- навитяжку — нави́тяжку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навитяжку — присл. Прямо, витягнувши руки по швах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навитяжку — Навипинки, (військ.) струнко Словник чужослів Павло Штепа
- навитяжку — НАВИ́ТЯЖКУ, присл. Прямо, виструнчившись, витягнувши руки уздовж тулуба. Ввіходить [жандарм] і стає навитяжку (Леся Українка); Сполоханий вартовий прокинувся, став навитяжку, жмурячись від світла (І. Словник української мови у 20 томах
- навитяжку — СТРУ́НКО (стояти, витягнувши руки по швах, не рухаючись і не розмовляючи), НАВИ́ТЯЖКУ. Сполоханий вартовий прокинувся, став навитяжку, жмурячись від світла (І. Цюпа). Словник синонімів української мови