навитяжку

НАВИ́ТЯЖКУ, присл.

Прямо, виструнчившись, витягнувши руки уздовж тулуба.

Ввіходить [жандарм] і стає навитяжку (Леся Українка);

Сполоханий вартовий прокинувся, став навитяжку, жмурячись від світла (І. Цюпа);

Ауер рівно, навитяжку, сидів у кріслі, неначе виструнчився перед начальством (А. Хижняк);

Горовий мовчав, стоячи перед Глобою навитяжку (О. Гончар);

Вiн стояв навитяжку, тручи пальцем бiчник приставленої до стiни драбини на горище (Р. Андріяшик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навитяжку — навитяжку – на витяжку Навитяжку – прислівник. Струнко. На витяжку – іменник з прийменником. Віддав тісні чоботи в майстерню на витяжку. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. навитяжку — нави́тяжку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. навитяжку — присл. Прямо, витягнувши руки по швах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навитяжку — Навипинки, (військ.) струнко Словник чужослів Павло Штепа
  5. навитяжку — СТРУ́НКО (стояти, витягнувши руки по швах, не рухаючись і не розмовляючи), НАВИ́ТЯЖКУ. Сполоханий вартовий прокинувся, став навитяжку, жмурячись від світла (І. Цюпа). Словник синонімів української мови
  6. навитяжку — НАВИ́ТЯЖКУ, присл. Прямо, витягнувши руки по швах. Ввіходить [жандарм] і стає навитяжку (Л. Укр., IV, 1954, 237); Сполоханий вартовий прокинувся, став навитяжку, жмурячись від світла (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах