навколо
НАВКО́ЛО.
1. присл. Кругом, навкруги.
За хатою буде зелений садочок. Навколо із квітів рясненький віночок (Коцюб., І, 1955, 426);
Навколо було тихо, тільки тріщало гілля від сильного морозу (Шер., В партиз. загонах, 1947, 56).
◊ Ходи́ти круго́м та навко́ло — не доходити до суті справи.
— І давайте не ухилятися вбік, а то все ходимо кругом та навколо (Головко, II, 1957, 545).
2. прийм., з род. в. Уживається при назві предметів, живих істот, біля яких з усіх боків щось відбувається, здійснюється і т. ін.
Софія почала раптово збирати та складати різні дріб’язки, що порозкидала баронеса навколо себе (Л. Укр., III, 1952, 522);
Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини (Довж., І, 1958, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навколо — (рухаючись поблизу по колу) довкола, кругом, навкруги. Словник синонімів Полюги
- навколо — навко́ло 1 прийменник незмінювана словникова одиниця навко́ло 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навколо — пр. навкруги, ДОВКОЛА, довкруги, округи, р. навкіл, навдоколо, окіл; ПРИЙ. навкруг, довкруж, круг. Словник синонімів Караванського
- навколо — I вколо, довкіл, довкола, довкруги, довкруж, доокола, круг (чого), кругом, навкіл, навкруг, навкруги, наоколо, озір, округ, округи II див. близько; скрізь Словник синонімів Вусика
- навколо — 1》 присл. Кругом, навкруги. 2》 прийм., з род. в. Уживається з назвою предметів, живих істот, біля яких з усіх боків щось відбувається, здійснюється і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навколо — НАВКО́ЛО. 1. присл. Кругом, навкруги. Максим навіть не помітив, як опинився в великій , вогкій, продимленій хаті, повній солдатів, що лежали покотом на соломі попід стінами й скрізь навколо (І. Словник української мови у 20 томах
- навколо — НАВКО́ЛО прийм., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУ́Г, НАВКРУГИ́, КРУГ розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, ОКІ́Л рідше. — Придивіться-но: навколо нас самі пташині гнізда (З. Словник синонімів української мови
- навколо — Навко́ло, прийм. і присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навколо — Навколо нар. Вокругъ, кругомъ. В Луцьку все не по людську: навколо вода, а в середині біда. Ном. № 720. Словник української мови Грінченка