навколо

НАВКО́ЛО.

1. присл. Кругом, навкруги.

Максим навіть не помітив, як опинився в великій , вогкій, продимленій хаті, повній солдатів, що лежали покотом на соломі попід стінами й скрізь навколо (І. Багряний);

Навколо було тихо, тільки тріщало гілля від сильного морозу (М. Шеремет);

Жили в селі два брати. Поле вони орали, землю сльозами поливали і горби свої наживали .. Навколо й інші селяни так само жили (з легенди);

// З усіх боків.

За хатою буде зелений садочок, Навколо із квітів рясненький віночок (М. Коцюбинський);

При згадці про тогочасну Україну відразу зринала типова “замальовка”: битий шлях, тополі, ставок, а навколо хат́ – мов разок намиста (з навч. літ.).

2. прийм., з род. в. Уживається при позначенні предметів, живих істот і т. ін., біля яких з усіх боків щось міститься, відбувається, здійснюється і т. ін.

Софія почала раптово збирати та складати різні дріб'язки, що порозкидала баронеса навколо себе (Леся Українка);

Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини (О. Довженко);

Головна прикмета чумарки – це добре вшитий “стан” (талія) і навколо стану дрібні збори (з наук.-попул. літ.);

// Уживається при позначенні предмета розгляду, зацікавлення, обговорення і т. ін.

В середині 20-их років на сторінках газет розгорілися пристрасті навколо українізації радянських установ (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навколо — (рухаючись поблизу по колу) довкола, кругом, навкруги. Словник синонімів Полюги
  2. навколо — навко́ло 1 прийменник незмінювана словникова одиниця навко́ло 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. навколо — пр. навкруги, ДОВКОЛА, довкруги, округи, р. навкіл, навдоколо, окіл; ПРИЙ. навкруг, довкруж, круг. Словник синонімів Караванського
  4. навколо — I вколо, довкіл, довкола, довкруги, довкруж, доокола, круг (чого), кругом, навкіл, навкруг, навкруги, наоколо, озір, округ, округи II див. близько; скрізь Словник синонімів Вусика
  5. навколо — 1》 присл. Кругом, навкруги. 2》 прийм., з род. в. Уживається з назвою предметів, живих істот, біля яких з усіх боків щось відбувається, здійснюється і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. навколо — НАВКО́ЛО прийм., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУ́Г, НАВКРУГИ́, КРУГ розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, ОКІ́Л рідше. — Придивіться-но: навколо нас самі пташині гнізда (З. Словник синонімів української мови
  7. навколо — Навко́ло, прийм. і присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. навколо — НАВКО́ЛО. 1. присл. Кругом, навкруги. За хатою буде зелений садочок. Навколо із квітів рясненький віночок (Коцюб., І, 1955, 426); Навколо було тихо, тільки тріщало гілля від сильного морозу (Шер., В партиз. загонах, 1947, 56). Словник української мови в 11 томах
  9. навколо — Навколо нар. Вокругъ, кругомъ. В Луцьку все не по людську: навколо вода, а в середині біда. Ном. № 720. Словник української мови Грінченка