навколишність
НАВКО́ЛИШНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до навко́лишній 1.
Вікна і двері виступали в ролі каналів спілкування людини з навколишністю (з навч. літ.);
Червонясто лягало сонце за обрій, сизі присмерки обволікали навколишність (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me