навколишність

НАВКО́ЛИШНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до навко́лишній 1.

Вікна і двері виступали в ролі каналів спілкування людини з навколишністю (з навч. літ.);

Червонясто лягало сонце за обрій, сизі присмерки обволікали навколишність (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me