навколишній
НАВКО́ЛИШНІЙ, я, є.
1. Який оточує кого-, що-небудь, розташований живе, існує і т. ін. навколо або поблизу когось, чогось.
Прибув [Кий] на Дунай: уподобав місце, і збудував малий городок і хотів осісти в ньому з родом своїм, та не дали йому навколишні мешканці (з легенди);
Вільно підклавши під голову подушку й присунувши лампу близько, щоб проміння з-під абажура падало лише на книжку, щоб лише вона світилася в тихій навколишній сутіні (В. Підмогильний);
Арсен байдужим і втомленим поглядом дивився на навколишній світ (Л. Дмитерко);
З навколишніх сіл вузькими польовими дорогами тягнуться і тягнуться до шосе селяни (О. Гончар);
Пташині крики так само неприкаяно носилися в навколишньому цупкому повітрі (Ю. Андрухович).
2. у знач. ім. навко́лишнє, нього, с. Те, що оточує кого-небудь, розміщене навколо.
Тепер, наче заспокоївшись, він обвів очима навколишнє (Н. Рибак);
Вистава захоплювала, примушувала забувати все навколишнє (В. Собко);
Після тої незабутньої ночі усе навколишнє відійшло од нього (М. Стельмах);
Мов крізь сон доходило до мене навколишнє (Ю. Збанацький);
Художник не вишукує красивих пейзажів – він знаходить красу в звичайному навколишньому (з навч. літ.);
// Події, які відбуваються навколо когось.
Навколишнє доходило до Орисі через чорні блискавки (Григорій Тютюнник).
3. у знач. ім. навко́лишні, ніх, мн. Люди, які оточують кого-небудь.
Є люди, які неусвідомлено, поза своєю волею, первородно випромінюють негативну ауру, не за своєю виною створюючи дискомфорт навколишнім (Б. Олійник).
Значення в інших словниках
- навколишній — (який міститься поблизу а. якого обходять, об'їжджають) довколишній, навкружний, окружний. Словник синонімів Полюги
- навколишній — навко́лишній прикметник Орфографічний словник української мови
- навколишній — Я, -є. Який оточує кого-, що-небудь, розташований навколо або поблизу когось, чогось. Вж. зі сл.: світ, місцевість, місця, життя, населення, середовище, будинки, села, води, гаї, ліси, сади, дороги. Літературне слововживання
- навколишній — Довколишній, навколишній, навкружній, ок. наокольний. Словник синонімів Караванського
- навколишній — -я, -є. Який оточує кого-, що-небудь, розташований навколо або поблизу когось, чогось. Навколишнє середовище — середовище життя та діяльності людства. || у знач. ім. навколишнє, -нього, с. Те, що оточує кого-небудь, розміщене навколо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навколишній — НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОКО́ЛЬНИЙ рідко; ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь). Словник синонімів української мови
- навколишній — Навко́лишній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навколишній — НАВКО́ЛИШНІЙ, я, є. Який оточує кого-, що-небудь, розташований навколо або поблизу когось, чогось. З навколишніх сіл вузькими польовими дорогами тягнуться і тягнуться до шосе селяни (Гончар, III, 1959, 443)... Словник української мови в 11 томах