навколишній

Значення в інших словниках

1. навколишній — (який міститься поблизу а. якого обходять, об'їжджають) довколишній, навкружний, окружний. Словник синонімів Полюги
2. навколишній — навко́лишній прикметник Орфографічний словник української мови
3. навколишній — Я, -є. Який оточує кого-, що-небудь, розташований навколо або поблизу когось, чогось. Вж. зі сл.: світ, місцевість, місця, життя, населення, середовище, будинки, села, води, гаї, ліси, сади, дороги. Літературне слововживання
4. навколишній — -я, -є. Який оточує кого-, що-небудь, розташований навколо або поблизу когось, чогось. Навколишнє середовище — середовище життя та діяльності людства. || у знач. ім. навколишнє, -нього, с. Те, що оточує кого-небудь, розміщене навколо. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. навколишній — НАВКО́ЛИШНІЙ, я, є. 1. Який оточує кого-, що-небудь, розташований живе, існує і т. ін. навколо або поблизу когось, чогось. Прибув [Кий] на Дунай: уподобав місце, і збудував малий городок і хотів осісти в ньому з родом своїм... Словник української мови у 20 томах
6. навколишній — НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОКО́ЛЬНИЙ рідко; ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь). Словник синонімів української мови
7. навколишній — Навко́лишній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. навколишній — НАВКО́ЛИШНІЙ, я, є. Який оточує кого-, що-небудь, розташований навколо або поблизу когось, чогось. З навколишніх сіл вузькими польовими дорогами тягнуться і тягнуться до шосе селяни (Гончар, III, 1959, 443)... Словник української мови в 11 томах