навкидяча

НАВКИДЯЧА́, присл., діал.

Кидаючи з силою; кидькома.

Не догнав, так навкидяча кийка за їм [ним] кинув (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкидяча — див. навмання Словник синонімів Вусика